У зв’язку з цим виникає потреба нагадати керівникам новостворених суб’єк-тів господарювання про їх обов’язки зі створення безпечних та нешкідливих 

умов праці на робочих місцях, здійснення  профілактичних заходів для попере-дження випадків виробничого травматизму та професійних захворювань праців-ників відповідно до обставин, що змінюються, та усунення причин, що призво-дять до нещасних випадків і  професійних захворювань.

         Одним з напрямків статутної діяльності Фонду соціального страхування 

України є профілактика виробничого травматизму та професійної захворювано-сті, спрямована на запобігання нещасним випадкам на виробництві, усунення 

загрози здоров’ю та життю працівників,  викликаної умовами праці.   

         Звертаємо увагу роботодавців, керівників та спеціалістів служб охорони

 праці суб’єктів господарювання на заходи, виконання яких сприятиме зменше-нню втрат, пов’язаних з травматизмом (втрати грошових коштів, невиконані

 своєчасно виробничі завдання, перенавантаження інших працівників, які зму-шені виконувати обов’язки травмованого і тривало непрацездатного працівника тощо):

1. Призначити осіб, відповідальних за технічний стан (території, будівель, споруд, обладнання, інструментів, пристосувань тощо) та безпечне виконання робіт підвищеної небезпеки, організацію медичних оглядів, навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки. Визначити в посадових інструкціях керівників, фахівців, службовців всі обов’язки, права і відповідальність, в т. ч. і з питань охорони праці.

2. Перевірити на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці стан території, будівель, обладнання, інструментів, пристосувань тощо. Запровадити дієвий оперативний контроль за їх станом і негайне реагування при виявленні невідповідностей, їх усунення.

3. Переглянути інструкції з охорони праці на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, звернувши особливу увагу на відображення

в них: інформації щодо стану інструментів, обладнання, пристосувань, якими користуються працівники; вимог безпеки при пересуванні по території, виконанні робіт підвищеної небезпеки, можливі аварійні ситуації та дії працівника при їх виникненні; необхідності негайного повідомлення керівника про можливі аварійні ситуації чи травмування працівника, а також наявність інформації щодо порядку надання домедичної допомоги при травмуванні працівника (згідно з затвердженими наказом МОЗ України від 16.06.2014 №398 Порядками надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах).

4. Організувати і провести навчання і перевірку знань:

– посадових осіб, спеціалістів служби охорони праці, членів комісії з перевірки знань з питань охорони праці; посадових осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки та безпечне виконання робіт підвищеної небезпеки – з відповідних нормативних документів (законів, правил тощо);

– працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та ті, де є потреба у професійному доборі – з безпечного виконання робіт. Нагадуємо, що до програм навчання працівників мають бути включені питання, які відображені в інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки та виробничих інструкціях, експлуатаційній документації на обладнання, а також порядків надання домедичної допомоги потерпілим при невідкладних станах.

         Крім того, як один з видів навчання з питань охорони праці, забезпечити своєчасне та якісне  проведення інструктажів з питань охорони праці на робочих місцях.

5. Не забувати, що особи, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та віком до 21 року, повинні проходити попередній та періодичні медичні огляди згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007  №246 із змінами.

 Крім того, звертати увагу на фізичний та психологічний стан працівників перед початком і в процесі роботи. Адже здоровий та спокійний працівник швидше, безпечніше виконає поставлене завдання. Своєчасно направляти до лікувального закладу працівників у стані нездужання, відстороняти від роботи працівників в алкогольному чи наркотичному сп’янінні, адже такий стан може сприяти виробничому травматизму з тяжкими наслідками. З досвіду відділення: зареєстровані травми  в алкогольному сп’янінні зі смертельним наслідком в результаті падіння з висоти, з І, ІІ  групою інвалідності при роботі на металообробному обладнанні (втрата частини кінцівки) та пересуванні по території підприємства (перелом шийки гомілки).

6. Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону праці” та статті 163 Кодексу законів про працю України на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов’язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), які для роботодавця є обов’язковим мінімумом безоплатної видачі ЗІЗ, з визначенням захисних властивостей ЗІЗ та строків їх використання. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, мають бути забезпечені необхідними ЗІЗ.

7. Забезпечити неформальний підхід до виконання посадових та робочих інструкцій працівниками, створивши систему стимулювання сумлінних працівників, які дотримуються вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

 Свій внесок в профілактику (попередження) виробничого травматизму можуть зробити і працівники, які повинні сумлінно виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, перевіряючи перед початком роботи стан обладнання, інструментів, засобів захисту на відповідність їх вимогам нормативних актів з охорони праці, не виконуючи роботу на несправному обладнанні, не порушуючи вимог інструкцій з охорони праці та безпеку експлуатації обладнання, не будучи байдужими до порушень вимог безпеки іншими працівниками, своєчасно звертаючись за кваліфікованою медичною допомогою при погіршенні стану здоров’я, пам’ятаючи про свої права і обов’язки з охорони праці.

         Крім того, кожен повинен вміти надати домедичну допомогу потерпілому, попередньо оцінивши його стан, адже своєчасно і правильно надана домедична допомога дозволяє зменшити можливі негативні наслідки травмування, а іноді і врятувати життя людини.

         Нагадуємо роботодавцям та застрахованим особам про негативні наслідки 

приховування нещасних випадків на виробництві, а також, що пунктом 8 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів 

України від 17квітня2019р. №337, встановлені терміни надання роботодавцем 

повідомлення про нещасний випадок до робочого органу Фонду соціального 

страхування України.

  Дубровицьке відділення Фонду соціального страхування України у Рівненськійобласті пропонує керівникам суб’єктів господарювання та фізичним особам, які мають найманих працівників, свою допомогу у створенні ефективно діючої системи управління охороною праці, як частини системи управління

суб’єкта господарювання.

            Cтраховий експерт з охорони праці Дубровицького  відділення може надати  

кваліфіковану  консультативну, методичну та інформаційну безоплатну 

допомогу з питань охорони  праці та соціального захисту застрахованих осіб, 

  розслідування, тощо. Одержати консультацію та надати повідомлення про нещасний випадок на виробництві Ви можете за телефоном відділення ( т.0365820291).

Інформація про стан виробничого травматизму серед страхувальників
Рівненської області за 9 місяців 2020 року

Упродовж 9 місяців 2020 року серед страхувальників відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області (далі - управління) зареєстровано 100 страхових випадків (складено 99 актів форми Н-1/П та 1 акт форми П-4), зокрема:

- 49 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом (в т.ч. 10 зі смертельним наслідком та 1 груповий нещасний випадок, в якому потерпіло 2 працівники);

- 50 гострих професійних захворювань;

- 1 хронічне професійне захворювання.

У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року кількість страхових випадків суттєво збільшилася - з 55 до 100, тобто на 81,8% (додаток 1). Збільшення кількості страхових випадків зумовлено пандемією коронавірусної хвороби СОVID -19, , що призвело до появи, значної кількості гострих професійних захворювань на СОVID -19 серед працівників медичних закладів.

Збільшилася кількість страхових випадків зі смертельним наслідком (з 5 до 10). Усі вони сталися внаслідок нещасних випадків на виробництві.

Збільшення кількості страхових випадків зі смертельним наслідком зареєстровано серед страхувальників Варашського (з 0 до 1), Лубенського (з 1 до 2), Здолбунівського (з 0 до 1), Млинівського (з 0 до 1), Рівненського (з 2 до 3) та Сарненського (з 0 до 2) відділень управління.

Зменшення кількості страхових випадків зі смертельним наслідком зареєстровано серед страхувальників Гощанського (з 1 до 0) та Дубровицького (з 1 до 0) відділень управління.

Серед страхувальників Костопільського відділення управління в обох порівнюваних періодах страхових випадків зі смертельним наслідком не зареєстровано.

За підсумками розслідування двох нещасних випадків, визнаних пов’язаними з виробництвом, страховим експертом з охорони праці Лубенського відділення управління складено окремі думки щодо незгоди з висновками комісій.

За несвоєчасне повідомлення Фонду соціального страхування України про нещасний випадок на виробництві упродовж 9 місяців 2020 року винесено 6 постанов про накладення адміністративного стягнення на роботодавців.

Нещасні випадки, пов’язані з виробництвом

У порівняння з 9 місяцями 2019 року кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зменшилася з 54 до 49 (на 9,3%) (додаток 1).

Збільшення кількості нещасних випадків зареєстровано серед

страхувальників Лубенського (з 1 до 5) відділення управління.

Зменшення кількості нещасних випадків зареєстровано серед

страхувальників Варашського (з 4 до 3), Гощанського (з 1 до 0), Здолбунівського (з З до 1) та Костопільського (з 7 до 2) відділень управління.

Серед страхувальників решти відділень кількість нещасних випадків залишилася незмінною.

Найбільше нещасних випадків у Рівненській області зареєстровано у таких видах економічної діяльності (додаток 2):

- оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини - 8;

- наземний і трубопровідний транспорт - 5;

- сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг - 5;

- виробництво хімічних речовин і хімічної продукції - 4;

- постачання електроенергії - 2;

- лісове господарство та лісозаготівлі - 2;

- виробництво меблів - 2;

-освіта-2.

Порівняно з аналогічним періодом 2019 року збільшилася кількість нещасних випадків на підприємствах таких видів економічної діяльності, як: оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини (з 4 до 8), виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (з 1 до 4), у сільському' господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних з ними послуг (з 3 до 5).

Зменшилася кількість нещасних випадків у виробництві харчових продуктів (з 3 до 1), державному управлінні й обороні (з 3 до 1), охороні здоров’я (з 4 до 0).

Найпоширенішими видами подій, що призвели до настання нещасних випадків, стали (додаток 3):

- падіння потерпілого - 15;

• - пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів - 10;

- дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються - 7;

- падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи грунту тощо - 6;

- ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни - 3;

- дія шкідливих і токсичних речовин - 2;

- ураження електричним струмом - 2.

Основні причини нещасних випадків розподілилися таким чином: організаційні - 30 НВ (61%), психофізіологічні - 10 НВ (21%), технічні - 8 НВ (16%), природні - 1 НВ (2%), (додаток 4).

З організаційних причин найбільше нещасних випадків сталося через невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 16 НВ (53%) (додаток 5).

Із технічних причин найбільше нещасних випадків сталося через конструктивні недоліки, недосконалість, недостатню надійність засобів- з

виробництва - З НВ (37%) та недосконалість технологічного процесу, його- невідповідність вимогам безпеки - З НВ (37%).

Із психофізіологічних причин найбільше нещасних випадків сталося через особисту необережність потерпілого - 5 НВ (50,0%).

Найбільше нещасних випадків зі смертельним наслідком зареєстровано у таких видах економічної діяльності (додаток 6):

- сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг - 3;

- оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини - 2;

- наземний і трубопровідний транспорт - 2;

- інші - 3.

Причинами нещасних випадків зі смертельним наслідком стали:

-психофізіологічні - 4 НВ (в т.ч., травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб - З НВ, особиста необережність потерпілого - 1 НВ);

- технічні - З НВ (в т.ч., конструктивні недоліки, недосконалість,

недостатня надійність засобів виробництва - 1 НВ, недосконалість

технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки - 1 НВ. незадовільний технічний стан засобів виробництва - 1 НВ);

організаційні - З НВ (в т.ч., невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 2 НВ, порушення вимог безпеки під час експлуатації транспорту' загального користування - 1 НВ).

Гострі професійні захворювання

Упродовж 9 місяців 2020 року складено 50 актів за формою Н-1/П за результатами розслідування гострих професійних захворювань, натомість в аналогічному періоді 2019 року не було жодного аналогічного захворювання (додаток 1).

Усі зареєстровані гострі професійні захворювання зумовлені світовою пандемією коронавірусної хвороби СОVID-19, що поширилася на Рівненщині у 2020 році.

Випадки інфікування медичних та інших працівників на СОVID-19 зареєстровано серед страхувальників усіх відділень управління.

Усі випадки гострих професійних захворювань зареєстровано у такому виді економічної діяльності як охорона здоров’я, а основним видом події, що до них призвела, є контакт працівників медичних закладів з інфекційними хворими, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань.

Основні причини гострих профзахворювань розподілилися таким чином:, організаційні - 33 (66%), психофізіологічні - 17 (34%) (додаток 7).

Організаційні причини гострих професійних захворювань розподілилися таким чином: невиконання посадових обов’язків - 9 (27%), невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 3 (9%), невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності - 2 (6%) (додаток 8).

Крім того, значна кількість випадків інфікування працівників медичних закладів визнана комісіями з розслідування не пов’язаними з виробництвом, зокрема, за 9 місяців 2020 року серед страхувальників відділень управління складено 122 акти форми Н-1/НП: Варашське відділення - 19, Гощанське - 2, Дубенське - 5, Дубровицьке - 3, Здолбунівське - 17, Костопільське - 5, Млинівське - 2, Рівненське - 52, Сарненське - 17.

Хронічне професійне захворювання

Упродовж 9 місяців 2020 року зареєстровано 1 хронічне професійне захворювання (у страхувальника Костопільського відділення управління). В аналогічному періоді 2019 року у Рівненській області також було зареєстровано одне хронічне профзахворювання (у страхувальника Рівненського відділення управління).

Поточного року хронічне професійне захворювання зареєстровано у такому виді економічної діяльності як виробництво вибухових речовин (ТзОВ «Українська сірникова фабрика», м. Березне).Причиною захворювання є робота працівника в умовах підвищеного рівня виробничого шуму.

Фонд соціального страхування України інформує

Ризик інфікування на коронавірусну інфекцію залишається високим

Як відомо, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами) введено на всій території України нові норми обмежувальних заходів.

Наявність у людини документів дозволить перевірити, чи не повинна вона знаходитись на самоізоляції, або в обсервації та дасть можливість правоохоронним органам застосовувати адміністративну відповідальність для порушників правил карантину. Адже розповсюдження коронавірусної інфекції набирає нових масштабів.

В громадських місцях людина повинна з’являтись в захисній масці чи респіраторі. Обов’язковий масковий режим запроваджується з метою мінімізації ризику інфікування на коронавірус COVID-19. Враховуючи темпи розповсюдження коронавірусної хвороби, всі люди розглядаються як потенційні джерела чи носії інфекції. Інфікована особа не знаючи і навіть не підозрюючи, що переносить вірус, може наражати на небезпеку інших. Маска запобігає можливому інфікуванню оточуючих. Коли маска на обличчі, тоді виділення біологічного матеріалу, який може містити збудник, зменшується.

В Україні з 03 серпня 2020 року набув чинності поділ країни на чотири зони за рівнем поширення коронавірусу: на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зону.

На засіданні уряду України 12 серпня 2020 року на прохання Міністерства охорони здоров’я затвердили три критерії, за якими визначають рівень епідеміологічної загрози:

• завантаженість ліжок у лікарнях для госпіталізації пацієнтів з COVID-19 становить більш як 50%;

• середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА менше ніж 24 на 100 тисяч населення протягом останніх 7 днів;

• рівень нових хворих на 100 тисяч населення — тобто нові випадки на 100 тисяч населення за 14 днів.

Для того, щоб регіон перебував у режимі «зеленої зони», середня кількість ПЛР-тестувань має бути не менша, ніж 24 на 100 тисяч населення за 7 днів. А показник захворюваності на COVID-19 за 14 днів не повинен перевищувати 40 випадків на 100 тисяч населення.

Якщо рівень завантаженості ліжок по регіону становить 50 і більше відсотків 5 днів поспіль, то на території всього регіону встановлюватимуть «помаранчевий рівень» епідеміологічної небезпеки, якщо понад 70% — «червоний рівень» на території всієї області.

Рішення щодо послаблення «червоного», «помаранчевого» та «жовтого» рівнів розглядатимуть не раніше, ніж через 14 днів (саме стільки триває інкубаційний період коронавірусу).

Ризик інфікування на коронавірусну інфекцію залишається високим.

Тому наголошуємо: керівники підприємств, організацій та установ району повинні забезпечити комплекс заходів щодо недопущення інфікування на COVID-19 своїх працівників.

Із уст головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка прозвучала інформація про те, що друга хвиля COVID-19 в Україні ймовірно триватиме від жовтня нинішнього по квітень наступного року. Цілком реальний прогноз, що з початком зниження температур та підвищенням вологості повітря спостерігатиметься ріст захворюваності на COVID-19.

Бережіть себе! Виконуйте усі рекомендації та карантинні обмеження!

Рекомендації для роботодавців щодо запровадження запобіжних заходів розповсюдження COVID-19 на робочих місцях:

1. Переконайтесь, що робочі місця ваших працівників чисті та гігієнічні. Поверхні (наприклад, столи та усі робочі поверхні, телефони, клавіатури, тощо) потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом.
2. Потрібно сприяти регулярному та ретельному миттю рук працівниками, підрядниками та замовниками (споживачами). Розмістіть диспенсери із дезінфікуючими засобами у всіх видних місцях (біля робочих місць). Подбайте, щоб ці диспенсери були розміщені на видних місцях навколо робочих місць та регулярно заправлялися. Розмістіть постери (плакати) на видних місцях, що рекламують миття рук (про це можна запитати у місцевому органі охорони здоров’я). Поєднуйте вищенаведені заходи з іншими комунікаційними заходами, такими як надання рекомендацій (прочитання лекцій) фахівцям з охорони праці щодо здоров’я працівників. Проводьте брифінги, зустрічі та пропагуйте необхідність миття рук.
3. Необхідно сприяти наявності чистого повітря на робочому місці. Розмістіть плакати (постери), що пропагують чисте повітря на робочих місцях. Переконайтеся, що маски для обличчя, інші тканинні засоби індивідуального захисту доступні на робочих місцях, де є скупчення людей із нежиттю (кашлем) на роботі. Для утилізації одноразових масок (фільтрів для масок) мають бути передбачені спеціальні урни для їх утилізації.
4. Особам з температурою вищою за 37.3 ºC прийом жарознижуючих ліків таких, як парацетамол/ацетамінофен, ібупрофен або аспірин, може тільки замаскувати захворювання (інфікування). Ведіть постійне спілкування з працівниками, рекомендуйте їм залишатись вдома (навіть у випадках, коли працівники мають лише легкі симптоми).

Інформація про коронавірус у режимі "питання – відповідь”

Як визначити на початкових стадіях коронавірус?

• На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
• Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт.
• Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
• Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі – лікар має алгоритм дій, що робити.

Хто є групою ризику?

Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.

Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19.

Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19

(наприклад, через рукостискання

Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо

Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвили

Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвили

Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок[4]

(якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири

Як можна заразитися, Як передається вірус?

Наразі відомо, щоновий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).

На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Як довго вірус живе на поверхнях?

За попередньою інформацією вірус може виживати на поверхнях лише протягом 3 годин. Прості дезінфікуючі засоби можуть вбити вірус, унеможливлюючи зараження людей.

Рекомендації як убезпечити себе від зараження:

Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом

тривалість процедури — 20–40 с;

вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;

обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);

антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);

тривалість обробки — близько 30 с;

особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);

обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;

у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;

контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

Уникайте скупчення людей.

Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

Використовуйте захисну маску:

обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);

якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

вона має покривати ніс і рот;

вона має щільно прилягати, без відступів по краях;

заміняйте маску, щойно вона стала вологою;

не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;

заміняйте маску щочотири години;

не використовуйте маску повторно.

Додаткові рекомендації працівникам на об’єктах харчування

По термообробці необхідно суворо дотримуватись існуючих вимог до приготування страв.

Миття посуду повинно проводитись строго по інструкції:

видалення залишків їжі.

миття щіткою за температури води 50 градусів з миючими засобами.

миття з додаванням дез. розчину у іншій ємності (ванні).
ополіскування під проточною водою температурою не менше 65 градусів – це також в окремій ємності.

просушування на спеціальних полицях.